Офіційний сайт КДНЗ №7 «Теремок» комбінованого типу Дніпрорудненської міської ради

Розділи

Календар

« Серпень 2019 »
Пн   5 12 19 26
Вт   6 13 20 27
Ср   7 14 21 28
Чт 1 8 15 22 29
Пт 2 9 16 23 30
Сб 3 10 17 24 31
Нд 4 11 18 25  

Пошук

Пам’ятка для батьків

У 6 — 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. І тисячу разів були праві наші прабабусі, які відправляли своїх нащадків у гімназії тільки у 9 років, коли нервова система вже сформувалася.

Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути і сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.

Правило 1

Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для семирічних дітей. Якщо маля не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у неї можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, невроз. Тому, якщо заняття музикою та спортом здаються необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.

Правило 2

Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш як на 10 — 15 хв. Тому, коли ви з нею будете робити уроки, кожні 10 — 15 хвилин необхідно перериватися й обов’язково давати маляті фізичну розрядку. Можете просто попросити пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику кілька хвилин. Почати виконання домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.

Правило 3

Комп’ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день — так вважають лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх країнах світу.

Правило 4

Протягом першого року навчання ваше маля потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось — ні. Саме у цей час у маляти складається свій власний погляд на себе. І якщо ви хочете, щоб із нього виросла спокійна і впевнена у собі людина, — обов’язково хваліть! Підтримуйте, не лайте за й неакуратність у зошиті. Усе це — дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина не буде вірити у себе.

Корисні поради:

1. Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення;

2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву)говорити дитині, що вона гірша за інших;

3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання;

4. Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною;

5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими;

6. Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком;

7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини;

8. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно;

9. Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму;

10. Не домагайтеся успіху силою. Примус — найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї порушує особистість дитини;

11. Визнайте право дитини на помилку;

12. Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів;

13. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі;

14. І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.

 

До того, як віддавати свою дитину в дитсадок, навчіть її: 

  1. самостійно їсти і користуватися серветкою,
  2. з незначною допомогою мити руки ї витирати їх,
  3. проситися в туалет,
  4. користуватися носовичком,
  5. самостійно знімати і одягати колготи, шкарпетки, шапку, черевики,
  6. акуратно складати свій одяг,
  7. бережно ставитися до речей,
  8. складати іграшки.

 

Також навчіть дитину розрізняти і правильно показувати іграшки, меблі, одяг, посуд, частини власного тіла. Вчіть дитину розмовляти неквапливо і зрозуміло.

 

ЯК НАВЧИТИ МАЛЮКА ГОВОРИТИ ПРАВИЛЬНО І КРАСИВО?

  1. Якомога раніше починайте читати малюкові, розповідати йому казки і вірші.
  2. Не перекручуйте своє мовлення, тому що малюк Вас наслідує.
  3. М’яко виправляйте дитину, якщо чуєте, що вона говорить неправильно.
  4. Прагніть правильного і чіткого звучання кожного слова.
  5. Грайте в ігри, що розвивають дитяче мовлення.

 

ВАШ МАЛЮК НЕ ХОЧЕ ОДЯГАТИСЯ?

  1. Для початку дізнайтесь чи зручний одяг для вашої дитини, чи приємний до тіла, чи правильний розмір.
  2. Іноді не варто декларативно оголошувати дитині: «А зараз ми будемо одягатися!» – І насуватися на неї з купою речей. Це може її налякати і все зіпсувати. Навпаки, краще почати одягати малюка непомітно, між справою, коли він, наприклад, поглинений грою або розгляданням картинок в книжці.
  3. А іноді варто попередити дитину, що будемо одягатися. Це діє для більш старших діток. Таким чином ми даємо можливість малюкові доробити розпочату справу.
  4. Давайте малюкові більше проявляти самостійність. Нехай він сам одягне ті речі, які вміє. Намагайтесь періодично розширяти коло «самостійних речей».
  5. Зробіть процес одягання цікавим – порахуйте пальчики, назвіть їх, коли одягаєте перчатки; порахуйте ґудзики, обговоріть їх кольори поки застібаєте кофтину; розкажіть історію про потяг, який їде в тунель, коли рука потрапляє в рукав. Захопіть малюка самим процесом одягання. Намагайтесь не мовчати.
  6. Давайте дитині можливість обирати одяг. Зробіть загальні рамки, наприклад одягаємо светер, а дитина нехай вибере який саме – блакитний або з квіточками? Але не перестарайтесь. Взагалі намагайтеся менше «торгуватися», оскільки потім будь-яка прогулянка може перетворитися на торги.
  7. Інколи погодьтеся на «незрозумілий» вибір дитини. Нехай дитина отримає власний досвід того, що в теплій кофті, коли на вулиці +30, дуже жарко.
  8. Інколи намагайтесь разом з дитиною обрати одяг ввечері – коли вибір зроблено заздалегідь дитина менше капризує.
  9. Старшим дітям надавайте право вибору, коли купуєте одяг. До чотирьох років діти вже зазвичай звертають увагу на те, як вони одягнені.
  10. І на останок, пам’ятайте, ваш гарний настрій передається дитині. Якщо ви у гарному гуморі, процес одягання повинен пройти швидко.

 

ІСТЕРИКИ. СПОСОБИ ЗАПОБІГАННЯ

  1. Намагаєтесь якомога рідше вживати слово «НІ». Говоріть тільки тоді, коли це дійсно необхідно (дитина схопила ніж, підійшла на прогулянці до відкритого каналізаційного люка), тобто коли це щось таке, що може зашкодити здоров’ю її або оточуючих її людей.
    Коли Ви багато чого дозволяєте робити, дитина менше разів вступає в протест (адже пізнавати світ – це одна з її основних потреб), а отже і більшості істерик можна уникнути. «Ні» повинно бути мало, але воно бути повинно!!! Потрібно завжди пам’ятати, що відмовляти дитині в чомусь – цілком нормально. Як і те, що дитина може обурюватися через це. Але якщо вже Ви дитину в чомусь обмежуєте і вона починає висловлювати яскравий протест, важливо не поступатися, оскільки така манера поведінки може закріпитися – як тільки дитина зрозуміє, що так вона зможе домагатися того, що хоче, це буде ведучий механізм взаємодії з вами, а надалі і з оточуючими в дорослому житті.
  2. Якщо бачите що пахне «смаженим» – спробуйте підключити почуття гумору. І навіть простеньке смішне завдання може допомогти втомленому малюкові дійти до потрібного місця. Наприклад, стояти з висунутим язиком, поки червоний на світлофорі не зміниться зеленим. Чи позмагатися, хто придумає смішнішу пантоміму. Тут на скільки Вас занесе Ваша ж фантазія!
  3. Якщо дитина втомилась від того, що довго чекає на щось (наприклад, обід) і ви відчуваєте, що поганий настрій “не за горами” – залучіть її до підготовки – нехай спробує їжу на сіль чи перемішає салат.
  4. Ніколи не висміюйте, не принижуйте і не ображайте дитину. Якщо, вона вчинила який-небуть негарний, з Вашої точки зору, вчинок – обов’язково скажіть їй про це. Але не акцентуйте увагу на особистості, а говоріть саме про дії. Тобто не “ти поганий”, а “ти вчинив не правильно”.
  5. Для дітей також важливим є можливість вибору. Часто істерики є наслідком того, що батьки заважають дитині ставати самостійною. Вона намагається все робити по-своєму. У таких випадках необхідно, щоб у дитини обов’язково були сфери, в яких тільки вона вирішує, як має бути або вона сама вибирає із запропонованих альтернатив.
  6. Частою причиною істерик буває невизначеність. Особливо в кризові періоди дитина потребує стабільності як ніколи. І коли батьки намагаються надати їй безмежне право вибору, дитина може губитись. Тому постійні переговори з дитиною не бажані і скрізь треба знати міру. Якщо Ви бачите, що дитина «губиться» в різноманітних варіантах, не знає чого хоче, не може визначитись – зробіть вибір замість неї, навіть, якщо вона противиться, насправді вона цього потребує.
  7. Для профілактики дитячих примх та істерик велике значення має єдина виховна позиція всіх членів сім’ї, які беруть участь у догляді за дитиною. Якщо, дорослі виховують по-різному, дитина вчиться маніпулювати і шляхом інтриг досягати свого.
  8. Якщо яка-небудь неприпустима дія дитини була помічена вперше, то краще проігнорувати, ніж звернути увагу і тим самим підкріпити.
  9. Якщо не хочете наразитися на істерику, ніколи різко не переривайте занять дитини, навіть, якщо вони здаються Вам безглуздими і неправильними. Для перемикання уваги малюка потрібний певний час.
  10. Іноді роздратування у дітей накопичується, коли довго щось не виходить. Слідкуйте за тим, як дитина справляється з новим для себе завданням, адже на перших порах не завжди вона зможе зробити це самостійно (запустити нову машинку, піднятися сходами на гору, переступити через струмочок). У таких випадках потрібно зробити це разом з нею (ОБОВ’ЯЗКОВО спитавши чи треба їй допомога – це вже розуміють 1,5 річні діти), щоб вона перевірила свої сили і повірила в них.
  11. Намагайтесь якомога менше порушувати режим дня (особливо в кризові періоди), оскільки нестабільність може запустити істерику!
  12. Для дитини дуже важливо, щоб її почули. Часто звичайне проговорення батьками того, що хоче дитина (наприклад, “Я почула і зрозуміла, що ти хочеш на майданчик, але нам треба спочатку зайти в магазин, щоб купити…”) зводить нанівець внутрішнє напруження. Інколи малюкові просто хочеться знати, що його почули і зрозуміли.

Оголошення

Логопедична служба

Якщо вашому малюку необхідна допомога у тому, щоб розмовляти красиво і чітко, вірно будувати слова та речення, збагатити словниковий запас – ми запрошуємо вас до логопедичних груп КДНЗ №7 «Теремок» - «Зайченята» та «Соняшки».

Вчителі-логопеди пропонують Вам широкий спектр логопедичних послуг для дітей 5-го та 6-го року життя з різними порушеннями мовлення, а саме:

Консультація та діагностика ( логопедичне обстеження)

Постановка звуків

Корекція звуковимови

Заняття з розвитку мовлення

Логопедичний массаж

Дізнайтесь про рівень розвитку мовлення вашої дитини – запишіться на безкоштовну консультацію до логопеда!
Запис по тел. 097-780-4689, 097-194-6077

Детальніше

Консультації для батьків